Читаючи повідомлення щодо видатних досягнень української експертизи «40 років потому експертиза довела, що Івасюк не міг вчинити самогубство» хочеться порадіти за успіхи колег – експертів. Однак, коли детальніше знайомишся з доступною інформацією щодо об’єктів експертизи, розумієш, що не все так чудово, як мало б бути.
В випадках виявлення тіла в петлі можливі 3 версії події: самогубство через повішення, вбивство через повішення та імітація самогубства через підвішування тіла. В перших двох випадках при розтині виявляють типові видові та загальноасфіктичні ознаки, а в останньому ознаки залежить від дійсної причини смерті.
Наявність слідів супротиву має значення, однак, якщо вони є специфічними, як то тілесні ушкодження, які неможливо спричинити власноручно. Інші ж ознаки – відірвані гудзики, чи частково розірваний одяг можливо спричинити власноручно, наприклад, коли особа перебуває в збудженому стані.
Наявність слідів забруднення на одягу чи пошкодження взуття від контакту з деревом при спробі на нього вилізти, достовірні лише в тому випадку, коли для одягу та взуття проводять криміналістичну експертизу. Якщо ж слідство вважає, що даний випадок є самогубством, як це було в 1979 р., дана експертиза не призначається та не проводиться.
Відомості, які експерти надали для засобів масової інформації щодо об’єктів експертизи – “… досліджували одяг, взуття потерпілого – за фотографіями в матеріалах справи, описом речей, протоколами огляду. Адже якби людина залазила на дерево, мали би залишитися сліди того на підошвах, на одязі… Тим часом у протоколах огляду зазначено, що їх не було”, для експертизи є малоінформативними, адже звичайні оглядові фотографії, які застосовують на місці події, не дозволяють виявляти траси, нашарування чи ушкодження. Зазвичай, слідчі не фіксують в мінімальних деталях стан одягу та взуття, особливо, якщо вони визначилися щодо причини смерті.
В мережі доступне фото В.Івасюка з місця події в Брюховецькому лісі, яке перебуває в стані неповного повішення (тіло торкається поверхні землі) з нахилом дозаду та з частково зігнутими в колінних суглобах ногами. Виникає логічне питання щодо можливості фіксації ременя на гілці.
Експертами був проведений слідчий експеримент зі статистом з дотриманням антропометричних даних та розмірів оточуючих об’єктів – дерева. Експерт наголосив, що статист, будучи фізично сильною людиною, не зміг зафіксувати ремінь на гілці. Однак, не прозвучало жодної інформації щодо психічного стану В.Івасюка, який на той час був після лікування в Львівській обласні психіатричні лікарні. Цікаво, чи враховували експерти при проведенні експертизи дані медичної документації з даного закладу, якщо вона збереглася. Адже відомо, що психічно нестабільна людина, яка перебуває в стані збудження за рахунок активації нейромедіаторів, має неабиякі фізичні можливості, про що добре відомо медичному персоналу спеціалізованих закладів.
Пригадується початок 2000-х років, коли українські судово-медичні експерти з гордістю повідомили, що за даними ДНК експертизи залишки знайденого тіла на 99,96 % належать Г.Гонгадзе. Ця примарна цифра здавалася беззаперечним доказом не лише для пересічних громадян а й для експертів, які в Україні ще тільки починали працювати з ДНК. Однак лише згодом з’ясувалося, що ці дев’ятки нічого не варті, адже висновок з таким твердженням означає, що на кожні 10 тис. осіб з популяції буде 4 людини, які мають аналогічний з даним профіль ДНК.
Безумовно Володимир Івасюк є національним героєм. Однак, підтримуючи відродження національної гордості, не слід поспішати з категоричними висновками якщо повноцінно та об’єктивно не перевіренні всі наявні дані. Інколи відкрите питання краще, аніж поспішний висновок, який може стати предметом недовіри як українських, так і європейських колег щодо експертного рівня нашої країни.
Російський переклад
Смерть Владимира Ивасюка. Возможности посмертной экспертизы.
Читая сообщения о выдающихся достижений украинской экспертизы «40 лет спустя экспертиза доказала, что Ивасюк не мог совершить самоубийство» хочется порадоваться за успехи коллег – экспертов. Однако, когда подробнее знакомишься с доступной информацией по объектам экспертизы, понимаешь, что не все так прекрасно, как должно быть.
В случаях обнаружения тела в петле возможны 3 версии произошедшего: самоубийство через повешение, убийство через повешение и имитация самоубийства из-за подвешивания тела. В первых двух случаях при вскрытии обнаруживают типичные видовые и общеасфиктические признаки, а в последнем признаки зависят от истинной причины смерти.
Наличие следов сопротивления имеет значение, однако, если они являются специфическими, как-то телесные повреждения, которые не могли быть причинены самостоятельно. Другие же признаки – оторванные пуговицы, или частично разорванная одежда могут быть причинены собственноручно, например, когда лицо находится в возбужденном состоянии.
Наличие следов загрязнения на одежде или повреждения обувь от контакта с деревом при попытке на него залезть, достоверны лишь в том случае, когда для одежды и обуви проводят криминалистическую экспертизу. Если же следствие считает, что данный случай является самоубийством, как это было в 1979 г.., данная экспертиза не назначается и не проводится.
Сведения, которые эксперты предоставили для средств массовой информации по объектам экспертизы – «… исследовали одежду, обувь потерпевшего – по фотографиям в материалах дела, описанием вещей, протоколами осмотра. Ведь если бы человек влезала на дерево, должны были остаться следы этого, на подошвах, на одежде … Тем временем в протоколах осмотра указано, что их не было “, для экспертизы малоинформативными, ведь обычные обзорные фотографии, которые применяют на месте происшествия, не позволяют выявлять трассы, наслоение или повреждения. Обычно, следователи не фиксируют в минимальных деталях состояние одежды и обуви, особенно, если они определились с причиной смерти.
В сети доступно фото В. Ивасюка с места происшествия в Брюховецком лесу, находящегося в состоянии неполного повешения (тело касается поверхности земли) с наклоном кзади и с частично согнутыми в коленных суставах ногами. Возникает логичный вопрос о возможности фиксации ремня на ветке.
Экспертами был проведен следственный эксперимент со статистом с соблюдением антропометрических данных и размеров окружающих объектов – дерева. Эксперт отметил, что статист, будучи физически сильным человеком, не смог зафиксировать ремень на ветке. Однако, не прозвучало никакой информации относительно психического состояния В.Ивасюка, который в то время был после лечения в областной психиатрической больнице. Интересно, учитывали ли эксперты при проведении экспертизы данные медицинской документации по данному заведения, если она сохранилась. Ведь известно, что психически нестабильный человек, находящийся в состоянии возбуждения за счет активации нейромедиаторов, имеет значительные физические возможности, о чем хорошо известно медицинскому персоналу специализированных учреждений.
Вспоминается начало 2000-х годов, когда украинские судебно-медицинские эксперты с гордостью сообщили, что по данным ДНК экспертизы остатки найденного тела на 99,96% принадлежат Гонгадзе. Эта призрачная цифра казалась неоспоримым доказательством не только для рядовых граждан, но и для экспертов в Украине, которые только еще начинали работать с ДНК. Однако лишь впоследствии выяснилось, что эти девятки ничего не стоят, ведь вывод с таким утверждением означает, что на каждые 10 тыс. человек из популяции будет 4 человека, которые имеют аналогичный данному профиль ДНК.
Безусловно Владимир Ивасюк является национальным героем. Однако, поддерживая возрождение национальной гордости, не следует спешить с категоричными выводами, если полноценно и объективно не проверены все имеющиеся данные. Иногда открытый вопрос лучше, чем поспешный вывод, который может стать предметом недоверия как украинских, так и европейских коллег относительно экспертного уровня нашей страны.