В попередніх статтях мова йшла про зміну ступеня тяжкості, коли вона відбувалася в межах сусідніх ступенів. Однак експерти пішли ще далі і в особливих випадках можуть показати верх майстерності, коли тяжкий ступінь змінюється на легкий.
Прикладом цьому можуть бути різні варіанти і от лише деякі з них, які ми зустрічали в приватній судово-медичній експертизі в своїй практиці.
Проникаючого поранення живота немає. В одному з випадків чоловіку було нанесено колото-різану рану в ділянку живота з привод чого він перебував на стаціонарному лікуванні. Тривалість лікування була недовгою, адже внутрішні органи були не пошкоджені.
Експерт робить висновок, що проникаючого ушкодження не було, адже не були пошкоджені внутрішні органи і хірурги не достатньо добре описали раньовий канал, тому експертиза не може підтвердити, що дане ушкодження було взагалі. Це він робить посилаючись на той же п. 4.13.1. Правил «Невизначеності клінічної картини чи недостатнього клінічного і лабораторного обстеження потерпілого». Причому робить це одноосібно, без участі профільного хірурга консультанта.
Майте на увазі, що одноосібне заключення експерта, який намагається оцінити вузькопрофільні медичні поняття та стани є прямим порушенням тих же правил, які передбачають обов’язкову участь в проведенні експертизи профільних консультантів.
Перелому кісток шийного відділу хребта немає. Аналогічний за схемою виконання випадок, коли експерт одноосібно, посилаючись на той же п. Правил вирішив, що в нього недостатньо даних, адже він особисто оцінив результати КТ дослідження.
Майте на увазі, що судово-медичний експерт не може одноосібно надавати оцінку результатам інструментальних методів дослідження – рентгенологічних, КТ, МРТ, Єхо та ін. Його диплом не дозволяє бути вузькопрофільним фахівцем в даних питаннях. І заяви в суді, що «Я маю вищу медичну освіту, а тому можу надавати цьому оцінку» є безпідставними і легко нівелюються, якщо спитати його про посадові інструкції, вміння та навики судово-медичного експерта.
(Російський переклад)
Экспертные манипуляции. Пример 5: как с тяжкой степени тяжести сделать легкую
В предыдущих статьях речь шла об изменении степени тяжести, когда она проходила в пределах соседних ступеней. Однако эксперты пошли еще дальше и в особых случаях могут показать верх мастерства, когда тяжкая степень меняется на легкую.
Примером этому могут служить различные варианты и вот лишь некоторые из них, которые мы встречали в частной судебно-медицинской экспертизе в своей практике.
Проникающего ранения живота нет. В одном из случаев мужчине была нанесена колото-резаная рана в области живота, по поводу которой он находился на стационарном лечении. Продолжительность лечения была недолгой, ведь внутренние органы были не повреждены.
Эксперт делает вывод, что проникающего повреждения не было, ведь не были повреждены внутренние органы и хирурги не достаточно хорошо описали раневой канал, поэтому экспертиза не может подтвердить, что данное повреждение было вообще. Это он делает ссылаясь на тот же п. 4.13.1. Правил «неопределенности клинической картины или недостаточного клинического и лабораторного обследования потерпевшего». Причем делает это единолично, без участия профильного хирурга консультанта.
Имейте в виду, что единоличное заключение эксперта, который пытается оценить узкопрофильные медицинские понятия и состояния является прямым нарушением тех же правил, предусматривающих обязательное участие в проведении экспертизы профильных консультантов.
Второй пример. Перелома костей шейного отдела позвоночника нет. Аналогичный по схеме выполнения случай, когда эксперт единолично, ссылаясь на тот же п. Правил решил, что у него недостаточно данных, ведь он лично оценил результаты КТ исследования.
Имейте в виду, что судебно-медицинский эксперт не может единолично давать оценку результатам инструментальных методов исследования – рентгенологических, КТ, МРТ, Эхо и др. Его диплом не позволяет быть узкопрофильным специалистом в данных вопросах. И заявление в суде, что «Я имею высшее медицинское образование, а потому могу давать этому оценку» безосновательны и легко нивелируются, если спросить его о должностных инструкциях, умениях и навыках судебно-медицинского эксперта.