В черговий раз ми стали свідками того, як вправне застосування кулаків призвело до смерті людини. Мова йде про випадок на Печерську, коли завдання удару боксером Петром Очеретяним призвело до смерті перехожого.
В Україні є досить поширеними секції боксу та бойових видів мистецтв, які окрім напрямків спортивного спрямування, навчають людину захищатися. Однак, формуючи дані навички, людина отримує, перш за все, небезпечну для життя оточуючих зброю.
Повертаючись до трагічного випадку на Печерську, слід звернути увагу на головний факт – спричинення одного удару в щелепу, який призвів до смерті потерпілого. З судово-медичної експертної точки зору в таких випадках людина може померти від черепно-мозкової травми – забою головного мозку, або ж від внутрішньочерепного крововиливу, до якого призводить розрив судин основи головного мозку.
З юридичної точки зору в даному випадку можлива різна кваліфікація злочину, який призвів до смерті людини, як то:
Ст. 115 – умисне вбивство;
Ст. 116 – умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;
Ст. 118 – умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони;
Ст. 119 – вбивство через необережність;
Ст. 121 – умисне тяжке тілесне ушкодження.
Санкції даних статей передбачають різну міру кримінальної відповідальності: від виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до 3 років до позбавлення волі на строк до 15 років.
Колосальна різниця в мірі кримінальної відповідальності залежить від позиції слідства та вправності адвоката звинуваченої сторони.
Однак правильне трактування результатів судово-медичної експертизи допомагає надати вірну оцінку даному злочину. І справа ось у чому.
По перше – місце прикладання сили на тілі та їх кількість. Якщо місце прикладання сили одне і це призвело до трагічних наслідків, а особа мала навички щодо застосування такої сили, то кваліфікація має бути в межах ст.115 чи 118. Звичайно ж сторона захисту буда наполягати на ст. 118, яка передбачає значно меншу кримінальну відповідальність. В такому разі загиблий мав вчинювати суспільне небезпечне посягання на життя іншої людини і щодо нього винний застосував заходи необхідної оборони, або ж дії загиблого були невірно оцінені винним. В такому випадку навіть висловлювання загиблого щодо можливого спричинення ушкодження іншій людині, тому числі і самому винному, буду трактовані адвокатом як суспільне небезпечне посягання. Однак, повертаючись до судово-медичної складової, згадаємо, що одне прикладання сили свідчить про спрямоване, професійне та усвідомлене її застосування, що спричинило тяжкі наслідки. Якщо ж були численні прикладання сили, то мало ймовірно, що винуватий міг знати щодо її наслідків. Саме на дану позицію має звернути увагу слідство при кваліфікації складу злочину.
По друге – психологічний портрет винуватого. В подібних справах часто сторона захисту наполягає на кваліфікації за ст. 116 – умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Законодавчо надані досить розмиті критерії щодо нього, як то раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що характеризується неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю. Насильство, яке спричинює душевне хвилювання, може бути як фізичним, так і психічним – погроза заподіяти фізичну, моральну чи майнову шкоду, тяжка образа. Протизаконність дій потерпілого у даному випадку виступає причиною виникнення у винного специфічного емоційно-психологічного стану, який, у свою чергу, викликає відповідну його реакцію у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. Тобто, якби потерпілий не вчиняв протизаконних дій щодо винного чи інших осіб, винний, у свою чергу, не вчинив би протиправних дій щодо нього. В такому разі проводять психолого-психіатричну експертизу. Однак, приймаючи до уваги професійні навички винуватця, який в даному випадку займається боксом, виникає питання, а чи могла психічно неврівноважена особа цим займатися і хто в такому разі буде відповідати за те, що фактично навчив таку особу смертельної зброї.
По третє – тривалість життя потерпілого після отримання тілесних ушкоджень. Якщо за результатами судово-медичної експертизи травмований прожив після отримання тілесних ушкоджень певний час, то це може бути кваліфіковане за ст. 121 – умисне тяжке тілесне ушкодження, а не вбивство.
По четверте – причина смерті. Якщо причина смерті – це черепно-мозкова травма, яка виникла внаслідок падіння з висоти власного зросту, то сторона захисту буде наполягати на ст. 119 – вбивство через необережність і фактично має на це право. Однак, якщо причина смерті внутрішньочерепний крововилив, який виник внаслідок розриву судини, то це абсолютно протирічить поняттю необережності, адже особа, яка завдавала удару та мала професійні навички, знала щодо їх можливих наслідків.
Нажаль в Україні законодавчо не закріплене поняття відповідальності особи, яка отримала професійні навички і застосування яких потенційно небезпечне для життя людини, як то боксери, майстри бойових мистецтв, військові відділів спеціального призначення та ін. Це мало б однозначну юридичну оцінку і не дозволило б уникати відповідної кримінальної відповідальності.
Наразі Петру Очеретяному оголосили про підозру за ст. 115 – умисне вбивство, однак, як показує юридична практика, в більшості випадків юридична кваліфікація складу злочину змінюється під час досудового розслідування і винуватий уникає відповідної кримінальної відповідальності.
(російський переклад)
Смерть на Печерске. Судебно-медицинская экспертиза и оценка ее результатов
для квалификации преступления, совершенного боксером Петром Очеретянным.
В очередной раз мы стали свидетелями того, как умелое применение кулаков привело к смерти человека. Речь идет о случае на Печерске, когда нанесения удара боксером П. Очеретянным привело к смерти прохожего.
В Украине достаточно распространены секции бокса и боевых видов искусств, которые кроме спортивного направления, обучают человека защищаться. Однако, формируя данные навыки, человек получает, прежде всего, опасное для жизни окружающих оружие.
Возвращаясь к трагическому случаю на Печерске, следует обратить внимание на главный факт – причинение одного удара в челюсть, который привел к смерти потерпевшего. С судебно-медицинской экспертной точки зрения в таких случаях человек может умереть от черепно-мозговой травмы – ушиба головного мозга, или от внутричерепного кровоизлияния, к которому приводит разрыв сосудов основания головного мозга.
С юридической точки зрения в данном случае возможна различная квалификация преступления, приведшего к смерти человека, как-то:
Ст. 115 – умышленное убийство;
Ст. 116 – умышленное убийство, совершенное в состоянии сильного душевного волнения;
Ст. 118 – умышленное убийство при превышении пределов необходимой обороны;
Ст. 119 – убийство по неосторожности;
Ст. 121 – умышленное тяжкое телесное повреждение.
Санкции данных статей предусматривают разную степень уголовной ответственности от исправительных работ на срок до двух лет, или ограничение свободы на срок до 3 лет до лишения свободы на срок до 15 лет.
Колоссальная разница в степени уголовной ответственности зависит от позиции следствия и сноровки адвоката обвиняемой стороны.
Однако правильная трактовка результатов судебно-медицинской экспертизы помогает дать точную оценку данному преступлению. И дело вот в чем.
Во первых – место приложения силы на теле и их количество. Если место приложения силы одно и это привело к трагическим последствиям, а лицо имело навыки по применению такой силы, то квалификация должна быть в пределах 115 или 118. Конечно же сторона защиты будет настаивать на ст. 118, которая предусматривает значительно меньшую уголовную ответственность. В таком случае погибший должен был совершать общественно опасное посягательство на жизнь другого человека и к нему виновный применил меры необходимой обороны, или же действия погибшего были неверно оценены виновным. В таком случае даже высказывания погибшего относительно возможного причинения повреждения другому человеку, том числе и самому виновному, буду трактованы адвокатом как общественно опасное посягательство. Однако, возвращаясь к судебно-медицинской составляющей, вспомним, что одно приложения силы свидетельствует о направленном, профессиональном и осознанном ее применению, имеющему тяжкие последствия. Если же были многочисленные приложения силы, то маловероятно, что виноватый мог знать об их последствии. Именно на эту позицию должен обратить внимание следствие при квалификации преступления.
Во-вторых – психологический портрет виновного. В подобных делах часто сторона защиты настаивает на квалификации по ст. 116 – умышленное убийство, совершенное в состоянии сильного душевного волнения. Законодательно предоставлены достаточно размытые критерии к нему, как-то внезапный эмоциональный процесс, вызванный поведением потерпевшего, характеризующийся неожиданностью, мгновенностью, бурностью, быстротечностью. Насилие, которое вызывает душевное волнение, может быть, как физическим, так и психическим – угроза причинить физический, моральный или имущественный вред, тяжкое оскорбление. Противозаконность действий потерпевшего в данном случае выступает причиной возникновения у виновного специфического эмоционально-психологического состояния, которое, в свою очередь, вызывает соответствующую его реакцию в виде причинения тяжкого телесного повреждения. То есть если пострадавший не совершал бы противозаконных действий в отношении виновного или других лиц, виновный, в свою очередь, не сделал бы противоправных действий в отношении него. В таком случае проводят психолого-психиатрическую экспертизу. Однако, принимая во внимание профессиональные навыки виновного, который в данном случае занимается боксом, возникает вопрос, а мог ли психически неуравновешенный человек этим заниматься и кто в таком случае будет отвечать за то, что фактически научил такое лицо смертельно опасным навыкам.
В-третьих – продолжительность жизни потерпевшего после получения телесных повреждений. Если по результатам судебно-медицинской экспертизы травмированный прожил после получения телесных повреждений определенное время, то это может быть квалифицировано по ст. 121 – умышленное тяжкое телесное повреждение, а не убийство.
В-четвертых – причина смерти. Если причина смерти – это черепно-мозговая травма, которая возникла в результате падения с высоты собственного роста, то сторона защиты будет настаивать на ст. 119 – убийство по неосторожности и фактически имеет на это право. Однако, если причина смерти внутричерепное кровоизлияние, который возник в результате разрыва сосуда, то это абсолютно противоречит понятию неосторожности, ведь лицо, нанося удар, имело профессиональные навыки, знало об их возможных последствиях.
К сожалению, в Украине законодательно не закреплено понятие ответственности лица, получившего профессиональные навыки, применение которых потенциально опасное для жизни человека, как-то боксеров, мастеров боевых искусств, военные отделов специального назначения и др. Это дало бы однозначную юридическую оценку и не позволило бы избегать соответствующей уголовной ответственности.
Сейчас Петру Очеретянному объявили о подозрении по ст. 115 – умышленное убийство, однако, как показывает юридическая практика, в большинстве случаев юридическая квалификация преступления изменяется во время досудебного расследования и виновный избегает заслуженной уголовной ответственности.